На Павлоградському хімічному заводі залишилося 1800 тонн ядерного палива, яке не можуть утилізувати через байдужість уряду. Про це заявив генеральний директор ПХЗ Леонід Шиман.
Йдеться ракетному паливі, яке відправили на Павлоградський хімзавод після того, як розібрали ракети стратегічного призначення, згідно з договорами про відмову України від ядерного озброєння. На Павлоградський хімзавод відправили 5 тисяч тонн ракетного палива з подальшим наміром його утилізувати.
Спочатку процес фінансували Сполучені Штати Америки, відповідно до зобов’язань, які вони взяли перед українським урядом. Але вже в 2003 році США вийшли з програми і першу установку для утилізації вдалося побудувати лише до 2008 року. У 2010 тодішній президент Віктор Янукович знову погодив з США продовження фінансування, але американці знову пішли з програми в грудні 2018 року. Весь 2019 рік утилізація проводилась за рахунок держави і Павлоградського заводу.
Повідомляє 49000.com.ua
А ось з приходом нового уряду Олексія Гончарука питання зависло в повітрі. На сьогоднішній день, мова йде про 1800 тонн ракетного палива, якого вже 30 років при гарантійному терміні в десять. На продовження утилізації потрібно близько 1,3 мільярда гривень і два роки. Частина цих грошей заробляє Павлоградський хімзавод. Але справа в тому, що, згідно з протоколом Міністерства фінансів, ПХЗ не може отримувати прибуток, а все зароблене виплачувати державний і місцевий бюджет. А тільки правильне зберігання з максимальним гальмуванням старіння обходиться в 180 мільйонів гривень на рік.
Причому старіння палива, як пояснив Леонід Шиман, створює велику вірогідність вибуху величезною потужністю.
В ході старіння паливо кристалізується і стає більш крихким. Будь-яка тріщина може призвести до незворотних наслідків. У разі вибуху, постраждає весь Павлоград та прилеглі села. На відновлення знадобляться десятки мільярдів гривень, а будь-яке виробництво стане неможливим протягом 80 років, — пояснив гендиректор ПХЗ.
Для порівняння — недавній вибух в Балаклії, Харківської області був спровокований займанням лише кількома сотнями кілограм палива. А на ПХЗ зберігається майже дві тисячі тонни.
Більш того, роль уряду в цьому питанні ключова, адже Павлоградський хімзавод не може самостійно вирішити проблему — паливо знаходиться у власності держави і будь-які несанкціоновані дії можуть обернутися кримінальною відповідальністю для керівництва ПХЗ.
Крім того у ситуації, що склалася є і побічні ефекти — сировина з утилізованого палива використовується для виготовлення боєприпасів для армії, тобто можуть початися і проблеми на фронті, що для воюючої країни неприпустимо.
